Національна асоціація лобістів України зробила крок, на який досі не наважувалася жодна структура в Україні — розпочала практичне впровадження Берклійського протоколу в національну правозастосовну та процесуальну практику.
У межах професійного заходу «Впровадження Берклійського протоколу в Україні: від міжнародних стандартів до національної процедурної практики» представники правоохоронних органів, експертного середовища та фахівці з цифрової криміналістики обговорили сучасні міжнародні підходи до документування цифрових доказів та їх використання у кримінальному процесі.
Захід був організований Олексієм Шевчуком та командою Національної асоціації лобістів України за участю представників Національної поліції України, Служби безпеки України, військових правоохоронних органів, спецпідрозділів, Генеральної прокуратури та Національного слідчого бюро.
Професійні дискусії були зосереджені на:
— міжнародних стандартах документування цифрових доказів;
— процесуальному статусі OSINT-матеріалів у кримінальних провадженнях України;
— допустимості, автентичності та перевірці цифрових доказів;
— використанні фотографій, відео, супутникових знімків і контенту із соціальних мереж під час розслідування міжнародних злочинів;
— впровадженні Берклійського протоколу в українську юридичну практику;
— розробці міжвідомчих методологій для роботи з цифровими доказами.
Окрему увагу під час презентації було приділено застосуванню Берклійського протоколу у розслідуваннях, пов’язаних із криптовалютами та фінансовими злочинами.
Серед ключових питань, які обговорювалися:
— документування блокчейн-транзакцій;
— ідентифікація та фіксація адрес криптогаманців;
— верифікація смарт-контрактів;
— збір доказів із криптобірж, соціальних мереж і даркнет-ресурсів;
— встановлення зв’язків між сутностями та транзакціями.
Одним із практичних кейсів стала міжнародна операція проти Garantex / Grinex та дослідження Ukrainian Modern Digital Science, підготовлені Тетяною Дмитренко, Олександром Черних та Тетяною Гудімою спільно з командами AMLBot, Global Ledger та Crystal і презентовані Олександром Черних.
Попри санкції, загальний обсяг транзакцій, проведених через платформу Garantex з 2019 року, за наявними оцінками, сягнув щонайменше 96–100 мільярдів доларів США.
6–7 березня 2025 року міжнародна операція за участю Великої Британії, США, Німеччини та Фінляндії завершилася:
— захопленням трьох доменів Garantex;
— замороженням близько 26 мільйонів доларів США у криптоактивах;
— висуненням кримінальних обвинувачень керівництву біржі;
— подальшим арештом одного з адміністраторів в Індії на запит США.
Після припинення роботи інфраструктури Garantex аналітики зафіксували структурну міграцію ліквідності та користувачів до нової платформи Grinex через механізми конвертації активів та переказу балансів.
Учасники заходу також обговорили трансформацію російського регулювання криптовалют — від спроб повної заборони криптовалют у 2022 році до легалізації майнінгу, використання криптоактивів для міжнародних розрахунків та створення спеціальних правових режимів для транскордонних криптоплатежів у 2024 році.
Під час дискусій неодноразово наголошувалося: цифрові докази, блокчейн-криміналістика та OSINT вже сьогодні стають ключовими складовими сучасного кримінального процесу та міжнародного правосуддя.
Для України критично важливо формувати власну процесуальну практику на основі міжнародних стандартів уже зараз, а не адаптуватися до них постфактум








